Здавалось сюжет вже написаний, й закінчення печальне.
І сказано уже давно, сумне слово прощальне.
Закрита книга на столі, в ній рими всі сплелися.
Та тільки сумно у кінці, шляхи два розійшлися.
Розведені мости в боки, в дві сторони на схилі,
Вже не пройти одним шляхом, між ними тільки милі.
Та автор сів за книжкою, як доля за життя.
Два аркуші останнії, змінили суть буття.
Проведенні всі лінії, і зєднані мости.
І рози шо зівянули, продовжують цвісти!
Шляхи колись розєднані, зєднались на віки.
Фінал щасливий, бажаний. Стає й через роки
